У 5 років батьки вже міркують про те, де навчатиметься їхня дитина. Це справді дуже відповідальний крок, який може вплинути на все подальше життя.
І тут постає багато питань, особливо пов’язаних з нетрадиційними школами. Що краще: “ризикнути” і довіритися альтернативі, чи піти традиційним шляхом – посадити дитину за парту, адже так вчиться більшість і в цій системі все більш-менш зрозуміло. Здається, що чим раніше посадити за стіл і подовше там тримати, то дитина і запише швидше, і зачитає, і зарахує. І тут видається важливим не затягнути. Багато батьків думає, що з 5 років краще вже готувати до школи, а, можливо, навіть уже піти туди.
Але є важливі фактори готовності до школи. І це не те, чи випали перші зуби або вміння дитини лівою рукою дістати правого вуха.
Це передусім ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ:
– вміння дотримуватися правил, яких у школі значно більше
– уміння змушувати себе робити те, що може не хотітися
– готовність мозку до письма, читання, рахування, до першої абстрактної роботи.
І якщо МОЗОК не готовий, то дитині НІЧИМ писати, рахувати чи читати так, як цього хочуть дорослі.
Дітям просто треба ДОРОСТИ: напрацювати руками, насити своє тіло, а тому мати для цього можливості. І всі ці можливості є в Монтессорі-садках: одночасно донасичувати руки і готуватися до школи в потрібному дитині темпі без поспіху та напруження.
А що ж відбувається, якщо дитина, не готова до школи, йти туди??
Їй більшість часу важко, іноді нестерпно.
Вона багато чого не розуміє.
Неуспіх компенсується поведінкою, хворобами, переживаннями, психологічним напруженням тощо.
Добре все, що відбувається вчасно. Життя дуже довге. І успішність у ньому справді може залежати від школи, особливо якщо вона стала причиною серйозного травматичного досвіду.
Монтессорі-садки та школи і справді відрізняються від традиційних. Там діти вчаться не лише читати, писати, рахувати. А вони всього цього вчаться, так само як і скрізь. Окрім цього, важливими компонентами навчання в монтессорі-просторі є:
– здобування навичок комунікації, вирішення конфліктів
– мультидисциплінарність – взаємозв’язок усіх предметів одне з одним
– реальне врахування вікових та індивідуальних особливостей
– підготовка до реального життя, яке чекає дітей за межами садка чи школи
– атмосфера вдячності, поваги, бережливого ставлення до результатів зусиль і праці інших.